Анотація дисципліни
«Теорія держави і права»
(назва дисципліни)
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС):240(8).
Мета дисципліни:
Метоюкурсу «Теорія держави іправа» є оволодіння студентами системою загальнотеоретичних сучасних знань про основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, а також формування у студентів професійної правової культури, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності та методологічних, базових основ наукового розуміння держави і права, державно – правових явищ, розвитку правового мислення.
Статус дисципліни: обов’язкова дисциплін професійної підготовки.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівців за відповідним ступенем вищої освіти. Дисципліна «Теорія держави і права» належить до обов’язкової дисципліни професійної підготовки за ступенем вищої освіти «Бакалавр», для напряму 081 «Право».
Завдання дисципліни:
- засвоєння проблемних теоретико-практичних знань про державно-правові явища, їх особливості в різних правових системах світу;
-вміти з наукових позицій надавати державно-правовим явищам правильну оцінку, розкривати специфіку їх виявлення, розуміти їх соціальне призначення, місце і роль у правовій системі суспільства і держави;
-глибоке засвоєння основних юридичних понять і категорій, уміння на належному науковому рівні формулювати складні юридні поняття і категорії;
-оволодіння розумінням специфічних особливостей державно-правових явищ за різних типів держав, у різних правових системах світу тощо;
– отримання студентами стійких навичок використання загальнотеоретичних знань при дослідженні проблем галузевих дисциплін у подальшому;
– уміти вірно визначати провідні джерела (форми) права, властиві окремим типам правових систем світу, знати ретроспективу їх становлення і розуміти перспективу розвитку;
-на основі глибокого засвоєння загальнолюдських цінностей в галузі юриспруденції оволодіти вмінням втілювати їх в наукових дослідженнях та професійно-викладацькій роботі;
-уміти здійснювати правовиховні функції з метою подолання правового нігілізму у громадян, розширення їх світогляду до загальносвітового розуміння прав людини, законності і правопорядку.Попередні умови для вивчення даної дисципліни:
Навчальна дисципліна «Теорія права і держави» пов’язана з такими навчальними дисциплінами, як «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Етика (загальна і професійна)», «Римське приватне право», «Соціологія (загальна і правова)», «Судові і правоохоронні органи України», «Історія політичних і правових учень», галузеві юридичні дисципліни..
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:інтегративної компетентності:
Інтегративна компетентність з теорії держави і права включає в себе здатність аналізувати, розуміти і оцінювати різноманітні аспекти правової системи та політичного устрою країни. Основні складові цієї компетентності включають:
-знання теорії держави і права: це включає розуміння основних понять, принципів і теорій, які лежать в основі правової системи та політичного устрою. Це може охоплювати вивчення конституції, законів, судових рішень та інших джерел права, а також вивчення політичної теорії.
-аналіз правових проблем і ситуацій: інтегративна компетентність передбачає здатність розуміти складні правові проблеми, а також аналізувати їх з різних точок зору. Це включає здатність розпізнавати різні правові підходи до вирішення проблем, оцінювати їх переваги та недоліки.
-критичне мислення: інтегративна компетентність передбачає здатність критично мислити про правові норми, інститути та процеси. Це означає здатність аналізувати, розуміти та оцінювати обґрунтування застосування певних правових принципів та рішень.
-здатність до інтердисциплінарного підходу: інтегративна компетентність включає здатність застосовувати знання і методи з інших наукових дисциплін, таких як політологія, соціологія, економіка тощо, для розуміння складних правових проблем.
-комунікативні навички: це включає здатність чітко та лаконічно висловлювати свої думки і аргументи щодо правових питань, як у письмовій, так і усній формі. Крім того, важливою складовою є здатність до співпраці та обговорення правових питань у групах.
Ці компетентності допомагають студентам, юристам та іншим фахівцям в сфері права розуміти складність правової системи та політичного устрою, а також розв’язувати правові проблеми у світлі різноманітних аспектів та контекстів.
загальних компетентностей:
Загальні компетентності з дисципліни “Теорія держави і права” охоплюють широкий спектр навичок, знань і вмінь, які допомагають студентам розуміти природу правової системи та політичного устрою суспільства. Деякі з них включають:
– знання основних понять і термінів: розуміння базових термінів і понять, таких як держава, право, закон, правова система, конституція, політична влада тощо;
– розуміння структури та функцій правової системи: вивчення організації та функціонування правової системи, включаючи законодавчу, виконавчу та судову владу, а також їх взаємовідносини;
– аналіз основних принципів права і політики: розуміння основних принципів, на яких ґрунтується правова система, таких як верховенство права, правова рівність, правова відповідальність тощо;
– вивчення історії права і політики: ознайомлення з еволюцією правової системи та політичного устрою, розуміння впливу історичних подій на формування сучасних законів і політичних інститутів;
– розвиток аналітичних навичок: здатність критично мислити про правові норми та політичні рішення, а також аналізувати складні проблеми сучасного суспільства з правової та політичної точок зору;
– комунікативні навички: здатність висловлювати свої думки та аргументи щодо правових і політичних питань, як у письмовій, так і усній формі, а також вміння ефективно спілкуватися та обговорювати проблеми у групах;
– здатність до роботи з інформацією: вміння знаходити, аналізувати та використовувати різноманітні джерела інформації про право та політику, включаючи законодавство, академічні дослідження, міжнародні угоди тощо.
Ці компетентності допомагають студентам розуміти та аналізувати складність правової системи та політичного устрою, а також розв’язувати правові та політичні проблеми у різних контекстах.
фахових компетентностей:
Фахові компетентності з предмету “Теорія держави і права” включають в себе спеціалізовані знання та вміння, необхідні для роботи в сфері права та політики. Деякі з них включають:
– знання основних теоретичних концепцій: розуміння основних теоретичних підходів до вивчення держави, права та політики, таких як лібералізм, консерватизм, соціалізм, комунізм, федералізм тощо;
– розуміння конституційного права: ознайомлення з принципами конституційного права, структурою та змістом конституції, а також з взаємодією між конституційними органами влади;
– знання міжнародного права: розуміння основних принципів та норм міжнародного права, включаючи права людини, міжнародне гуманітарне право, міжнародне право відносин тощо;
– аналіз правових систем: вивчення різних типів правових систем (континентальна, загальноправова, звичаєва, мусульманська тощо) та їх особливостей;
– розуміння політичних процесів: вивчення політичних інститутів, партій, виборів, громадянського суспільства та інших аспектів політичного життя суспільства;
– правова аргументація і аналіз кейсів: вміння аргументувати свої погляди на правові питання на підставі аналізу законів, судових рішень та інших правових джерел;
– знання основ правознавства: розуміння основних понять та принципів правознавства, включаючи правові норми, судову практику, правову доктрину тощо;
– методологічні навички дослідження: вміння застосовувати наукові методи дослідження для аналізу правових та політичних проблем, проведення наукових досліджень та публікації наукових статей;
– практичні навички в роботі з правом: здатність до практичного застосування правових знань у різних сферах діяльності, таких як правозахист, державна служба, адвокатура, консультування тощо.
Ці фахові компетентності дозволяють студентам та фахівцям в галузі права та політики успішно розв’язувати різноманітні правові та політичні проблеми і виконувати свої професійні обов’язки відповідно до вимог сучасного суспільства.
Програмні результати навчання:
Розуміння основних понять і теорій: студент повинен мати розуміння основних теорій і понять, пов’язаних з державою і правом, таких як правова держава, верховенство права, громадянське суспільство тощо.
Знання структури і функцій правової системи: студент повинен бути знайомий зі структурою та функціями правової системи, включаючи законодавчу, виконавчу та судову владу, а також їх взаємодію.
Розуміння принципів конституційного права: студент повинен розуміти основні принципи конституційного права, такі як принципи демократії, верховенства конституції, розділу влади тощо.
Аналіз правових проблем: студент повинен бути здатний аналізувати складні правові проблеми та ситуації, використовуючи теоретичні знання і практичний досвід.
Здатність до критичного мислення: студент повинен мати розвинені навички критичного мислення, щоб критично оцінювати правові норми, рішення судів та політичні процеси.
Комунікативні навички: студент повинен бути здатний чітко висловлювати свої думки та аргументи щодо правових і політичних питань у письмовій та усній формі.
Здатність до самостійної роботи та дослідження: студент повинен бути здатний до самостійного пошуку та аналізу правової інформації, а також до виконання наукових досліджень з обраної теми.
Етичні навички: студент повинен розуміти етичні аспекти правознавства та політики і використовувати їх у своїй професійній діяльності.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
– основні поняття та терміни, що стосуються теорії держави і права, такі як держава, право, конституція, верховенство права, громадянське суспільство тощо;
– основні принципи та ідеї, що лежать в основі правової системи, наприклад, принципи демократії, правової держави, розділу влади тощо;
– структуру та функції різних гілок влади в державі: законодавчої, виконавчої та судової;
– основні концепції та теорії, які допомагають розуміти сутність правової системи та політичного устрою.
уміти:
– аналізувати правові норми, їхні зміст та взаємозв’язок між ними;
– розпізнавати та оцінювати правові проблеми та ситуації, застосовуючи отримані знання і методи аналізу;
– формулювати свої думки та аргументи щодо правових питань у письмовій та усній формі;
– критично мислити про правові норми та політичні рішення, оцінювати їх ефективність та соціальну справедливість;
– використовувати правову літературу та інші джерела правової інформації для вирішення конкретних правових питань;
– працювати у команді, обговорювати правові питання та приймати спільні рішення.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I.
« ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»
ТЕМА 1.Предмет і методологія теорії держави та права
Предмет теорії держави та права. Особливості предмету теорії держави та права як науки. «Теорія держави» і «теорія права», їх відмінність і єдність.Методологія теорії держави та права. Метафізика, діалектика(матеріалістична та ідеалістична), ідеалізм (об’єктивний та суб’єктивний),матеріалізм (об’єктивний та суб’єктивний), у пізнанні державно-правовихявищ. Логічні прийоми загально-теоретичного пізнання держави і права(аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо).Загально-наукові методи пізнаннядержави і права: формально-логічний метод, системно-структурний метод,конкретно-історичний метод). Спеціально-наукові методи (соціологічнийметод, статистичний метод тощо). Приватно-наукові методи пізнаннядержави і права (метод порівняльного правознавства, метод техніко-юридичного аналізу, метод інтерпретації тощо).Функції теорії держави та права. Евристична функція. Онтологічнафункція. Прогностична функція. Методологічна функція. Ідеологічнафункція. Політична функція. Практично-прикладна функція.Співвідношення теорії держави та права і суспільних наук: філософії,соціології, політології, економічної науки тощо. Поняття юридичних наук Структура юридичних наук. Історикотеоретичні науки.Співвідношення теорії держави та права з історією державита права та історією вчень про державу та право. Галузеві науки і співвідношення з ними теорії держави та права. Спеціальні юридичні науки і співвідношення з ними теорії держави та права, зв’язок теорії держави і права і юридичної практики.
ТЕМА 2.Еволюція суспільства: виникнення держави і права
Структура первісного суспільства. Органи влади та управління первісного суспільства. Єволюція первісного суспільства. Особливості виникнення європейських держав. Особливості виникнення східних (азіатських) держав. Ознаки які відрізняють публічну владу первісного суспільства від держави. Теорії виникнення держави (теологічна, патріархальна, договірна, насильства, психологічна, органічна, історикоматеріалістична тощо). Загальні закономірності виникнення держави. Нормативне регулювання суспільних відносин первісного суспільства. Виникнення права. Ознаки які відрізняють право від соціальних норм первісного устрою. Держава і права як загально-соціальні інститути. Співвідношення держави і права. Взаємозв’язок держави і права. Відносна самостійність держави і відносна самостійність права.
ТЕМА 3.Поняття держави, її основні ознаки, сутність
Поняття держави (у світі різних підходів щодо визначення). Основні
ознаки держави. Фундаментальні елементи держави: населення (народ, нація
громадяни), територія, публічна влада. Суверенітет держави. Внутрішня і зовнішня сторони суверенітету. Суверенітет народу і його втілення в демократичних державах. Національний суверенітет і право націй на самовизначення. Поняття державної влади і її співвідношення з політичною владою. Класові, національні, корпоративні, загально-соціальні фактори і їх місце в державі. Методи і форми забезпечення державою інтересів суспільства, громадян, національних і соціальних спільнот (груп). Сутність держави. Аспекти сутності держави. Класове (вузькогрупове) і загальносоціальне у сутності держави.
ТЕМА 4. Типологія держав
Цивілізаційний та формаційний підходи до типології держави. Види цивілізацій і відповідні їм типи держав. Особливості держав у межах одного типу. Східний тип держав. Класово-економічна сутність формаційного підходу. Основі риси і особливості держав рабовласницького, феодального, буржуазного і сучасного суспільства.
ТЕМА 5.Функції держави
Поняття функцій держави. Визначення основних напрямів діяльностідержави. Класифікація функцій держави, їх взаємозумовленість і взаємозв’язок. Функції сучасної Української держави і функції державних органів: їх відмінність і взаємозв’язок.Правові форми здійснення державою своїх функцій.
ТЕМА 6. Форма держави
Поняття форми держави. Структураформи держави: форма правління,
форма державного устрою, форма державного (політичного) режиму, їх поняття та основні риси. Монархія і республіка як класичні форми правління держави в історії і сучасності. Види монархічних форм правління: історія та сучасність. Сучасні монархії: абсолютна, конституційна (парламентська), змішана. Види республіканських форм правління: історія та сучасність. Парламентська, президентська, парламентсько-президентська та президентськопарламентська республіка, критерії їх розрізнення. Форма правління в Україні. Поняття форми державного устрою. Національно-державний та адміністративно-територіальний устрій держави. Унітарна держава, її основні ознаки. Автономія в унітарній державі. особливості України як унітарної держави. Федеративна держава, принципи її утворення та правова основа. Особливості суверенітету і територіальної цілісності федеративної держави. Взаємовідношення між федеральними органами державної влади і органами влади суб’єктів федерації. Види федерацій.Конфедерація: поняття та ознаки. Принцип державного суверенітету і конфедерація. Історична доля конфедерації. Державний (політичний) режим: поняття, види. Чинники, що впливають на вид політичного режиму. Демократичний політичний режим: поняття, різновиди, основні ознаки. Антидемократичний режим: поняття, основні ознаки, різновиди.
ТЕМА 7. Механізм держави
Поняття механізму держави. Роль механізму держави у забезпеченні здійснення її функцій. Структура механізму сучасної держави та її правова основа.Державні органи, установи, підприємства і організації, їх місце і роль
у механізмі держави. Державні і недержавні (комерційні) організації: специфічні риси їх функціонування у механізмі держави.
ТЕМА 8. Поняття державного апарату
Поняття державного апарату. Поняття державного органу, його ознаки і поняття. Система державних органів в України. Централізація і децентралізація в організації та функціонуванні державних органів. Розподіл праці (спеціалізація) у системі органів держави. Професійність державного апарату.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II.
« ТЕОРІЯ ПРАВА. ПРАВО В СТАТИЦІ»
ТЕМА 9. Право в системі регулювання суспільних відносин
Поняття і основні ознаки соціального регулювання в суспільстві. Система соціального регулювання. Нормативні та індивідуальні регулятори, їх сфери застосування та методи. Соціальні норми, їх поняття та форми виразу. Класифікація (види) соціальних норм: звичаї, мораль, корпоративні, релігійні, політичні, правові, етичні та інші норми. Право та традиції. Загальне й особливе у соціальних нормах. Право і технічні норми, їх співвідношення і взаємодія. Особливий вид технічних норм – військово-технічні норми. Технічно-правові норми. Право і мораль. Ознаки, які відрізняють норми права від норм моралі. Право та морально-етичний рівень розвитку суспільства. Справедливість та право.Роль права у розвитку і зміцненні моралі суспільства.
ТЕМА 10.Поняття права
Загальні питання праворозуміння. Поняття праворозуміння. Суб’єкт, об’єкт і зміст праворозуміння. Теорія юридичного позитивізму. Нормативістська теорія права. Соціологічна теорія права. Психологічна теорія права. Теорія природного права. Інтегративний підхід до розуміння сутності права. Поняття типу права. Історичні типи права: рабовласницьке, феодальне, буржуазне, соціалістичне. Основні уявлення та вчення про право. Визначення поняття права. Соціальна цінність права. Право як спеціальний регулятор суспільних відносин. Ознаки права (нормативність, системність, формальна визначеність, вольовий характер, загальна обов’язковість, гарантованістьдержавою). Соціальна справедливість та свобода і їх міра як сутність права. Право як система норм (правил) поведінки особи, нормативна основа організації та функціонування державної влади, об’єднань громадян, інших осіб. Об’єктивне та суб’єктивне право. Природне та позитивне право.
Функції права як основні напрямки правового впливу на суспільні відносини. Загально-соціальні (виховна, інформаційна, орієнтаційна, оцінювачна) та спеціально-соціальні (юридичні) функції права (регулятивні – статична та динамічна, охоронна).
ТЕМА 11. Принципи права
Принципи права: поняття, риси та класифікація. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: гуманізму, свободи, рівності, справедливості. Загальноправові принципи права. Галузеві та міжгалузеві принципи. Втілення загальнолюдських цінностей в загальноправових принципах права. Роль принципів права у правотворчості, та правозастосуванні.
ТЕМА 12. Форми права
Поняття форми права її значення в правовому регулюванні с успільнихвідносин, та систематизації законодавства. Основні історичні форми права: правовий звичай, судовий (адміністративний) прецедент, доктринальна форма, догми (принципи та правила) релігії, нормативний юридичний акт, договір (нормативні: внутрішні та міжнароді зовнішні). Співвідношення закону (нормативно-правового акту) та права. Судовий прецедент, його основні ознаки, особливості та співвідношення з іншими нормами права. Судова та адміністративна практика, її роль у розвитку форм права на сучасному етапі. Правовий звичай: поняття, основні ознаки та особливості. Звичайне право, його сутність, ознаки та взаємозв’язок з правовим звичаєм. Доктринальна форма права. Положення (рекомендації) юридичної науки, їх вплив на правозастосування та законотворчістьНаукові коментарі до текстів законодавства (нормативно-правових актів). Нормативно-правові договори: міждержавні та внутрішні.
ТЕМА 13.Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки, система та
види
Поняття правового (юридичного) акту. Види правових актів. Поняття та ознаки нормативно-правового акту, його відміна від актів застосування права й актів тлумачення правових норм. Система та види нормативно-правових актів в Україні. Закони та підзаконні акти, їх загальні та особливі риси. Закон як нормативно-правовий акт держави вищої юридичної сили, найбільш авторитетна форма права. Класифікація законів. Конституційні, кодифікаційні та прості (звичайні) закони. Загальні та спеціальні закони. Конституція держави – основа правової системи суспільства, її верховенство
та гарантованість. Відмінність Конституції від всіх інших правових актів державної влади. Підзаконні нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти парламенту (України). Нормативно-правові акти глави (президента) держави. Правові акти уряду (Кабінет Міністрів України), їх основні види.Юридичні акти міністерств та центральних відомств, їх класифікація та юридична природа.Нормативно-правові акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх система та якості. Локальні норм акти (підприємств, установ, організацій ). Порядок опублікування та набуття чинності нормативно-правових актів (законів), його правове урегулювання. Дія нормативно-правових актів (законів). Дія нормативно-правових актів у часі, набрання чинності та припинення дії нормативно-правових актів. Пряма, зворотня і переживаюча дія нормативно-правових актів. Дія нормативно-правових актів у просторі. Територіальний та екстериторіальний принципи дії нормативно-правових актів у просторі. Дія нормативноправових актів за колом осіб.
ТЕМА 14. Норми права
Поняття норми права та її основні ознаки. Загальний характер та формальна визначеність норми права, загальна обов’язковість, примусовість, невизначеність адресату. Види норм права. Регулятивні і правоохоронні норми права. Дозволяючи (уповноважуючи), зобов’язуючи, забороняючи норми права. Матеріальні та процесуальні норми права: їх взаємозв’язок і відмінність.Пріоритет норм матеріального права щодо процесуальних в романо-германській сім’ї правових систем. Класифікація норм права за рівнем їх нормативності: норми-цілі, норми-дефініції, норми-принципи та ін. Колізійні норми. Значення класифікації норм права для їх ефективної реалізації. Структура норми права. Гіпотеза, диспозиція, санкція (прості, складні, абсолютно та відносно визначені). Структура регулятивних та правоохоронних норм права. Форми викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів (пряма, посилкова і бланкетна, казуїстична, абстрактна). Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту.
ТЕМА 15. Правотворчість
Поняття і основні ознаки правотворчості (організаційно-методичний аспект, інтелектуальна та волева сторони, фінансове та матеріальне-технічне забезпечення). Види (класифікація) правотворчості. Правотворчість державних органів. Санкціонована правотворчість. Делегована правотворчість: її переваги і недоліки. Первинна, поточна та кодифікаційна правотворчість. Правотворчій процес та його особливості. Законодавчий процес. Законодавча ініціатива (право законодавчої ініціативи та форми її реалізації). Суб’єкти законодавчого процесу, їх правове визначення.Основні стадії законодавчого процесу, його правова основа. Поняття і основні риси стадій законодавчого процесу. Предмет законодавчої діяльності (проекти, їх підготовка, процедура розгляду, проходження). Регламент законодавчого процессу. Принципи законодавчої діяльності в Україні.
ТЕМА 16. Система права
Система права та правова система їх співвідношення. Поняття та основні риси структури права. Рівні (елементи) структури права: правова норма, інститут права, галузь права, підгалузі права. Система права: предмет та метод правового регулювання як підстави розподілу норм права по галузях, їх основні ознаки та роль у правотворчості й правозастосуванні. Матеріальне та процесуальне право. Публічне та приватне право. Система законодавства: поняття, основні риси та структурні підрозділи. Співвідношення системи права й системи законодавства, його значення для систематизації норм права. Систематизація нормативно-правових актів (законодавства), її поняття, ознаки, форми поняття та ознаки інкорпорації та кодифікації законодавства. Загальна та галузева кодифікація. Свод законів, уложення законодавства, систематичне зібрання законодавства, збірки законів (нормативних актів) тощо. Принципи систематизації та кодифікації законодавства. Хронологічний та предметний підходи.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ Ш
« ТЕОРІЯ ПРАВА. ПРАВО В ДИНАМІЦІ»
ТЕМА 17. Правові відносини
Поняття та основні ознаки правових відносин. Склад (структура) правових відносин. Матеріальні та юридичні аспекти змісту правовідносин. Основні елементи складу правовідносин: суб’єкти, зміст (юридичний, фактичний), об’єкти. Зміст правовідносин. Суб’єктивне право: поняття, ознаки. Правомочність як структурний елемент (вид) суб’єктивного права. Юридичний обов’язок: поняття, ознаки, види. Повноваження. Юридична відповідальність. Суб’єкти правовідносин. Правосуб’єктність фізичних осіб. Правоздатність. Дієздатність. Деліктоздатність. Правосуб’єктність юридичних осіб. Публічні (некомерційні) і приватні (комерційні) юридичні особи. Поняття та ознаки юридичної особи. Об’єднання та соціальні спільності як суб’єкти правових відносин. Держава як суб’єкт правових відносин (адміністративних, цивільних, міжнародних та ін.). Об’єкти правових відносин: поняття та ознаки. Види об’єктів правових відносин: їх поняття та види згідно законодавства України. Їх правовий режим. Юридичні факти: поняття та ознаки. Класифікація юридичних фактів. Види юридичних фактів за правовими наслідками.: правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. Види юридичних фактів за вольовою ознакою: юридичні дії та події. Поняття та види правових презумпцій. Юридичний (фактичний) склад.
ТЕМА 18.Реалізація права
Сутність, поняття, основні ознаки реалізації права. Реалізація права поза правовідносинами і в правовідносинах. Форми безпосередньої реалізації права: використання, виконання, дотримання, їх поняття, основні ознаки, юридична природа і роль у правовому регулюванні суспільних відносин. Застосування права як правова форма діяльності держави: поняття, ознаки. Застосування права як вид індивідуального (піднормативного) регулювання. Процес застосування права, його основні стадії. Правова оцінка та кваліфікація фактичних обставин (події, проблеми, ситуації та ін.). Вимоги правильного та ефективного застосування норм права (законність, обгрунтованість, доцільність). Акт застосування права: поняття і ознаки. Види актів застосування права за юридичними наслідками, за формою зовнішнього прояву (письмовий, усний, конклюдентний). Прогалини у праві. Аналогія закону, аналогія права та субсидіарне застосування.
ТЕМА 19. Тлумачення норм права
Поняття тлумачення норм права, його основні риси. З’ясування та роз’яснення змісту правових норм (їх окремих елементів). Способи тлумачення норм права, поняття та основні види. Граматичне (філологічне, семантичне, лінгвістичне) тлумачення норм права. Логічне, історичне, телеологічне та наукове тлумачення правових норм. Класифікація тлумачення норм права. Види тлумачення правових норм за суб’єктом. Офіційне тлумачення норм права та його види (легальне, аутентичне). Юридична природа (наслідків) офіційного тлумачення правових норм, його обов’язковість в правозастосуванні. Неофіційне тлумачення норм права, його основні риси та види. Доктринальне тлумачення правових норм та його значення для правозастосування та удосконалення механізму правового регулювання (науково-практичні коментарі, дослідження права: дисертації, статті, монографії і т.ін.). Професійне та побутове тлумачення норм права. Види тлумачення норм права за обсягом: буквальне, поширювальне (розширене) та обмежувальне тлумачення, їх значеннядля вірного, обгрунтованого та законного прийняття юридичного рішення (акту). Нормативне та казуальне тлумачення правових норм (за результатом). Акти тлумачення, їх види та юридична природа.
ТЕМА 20. Правомірна поведінка та правопорушення
Поняття та ознаки правомірної поведінки. Особливості структури (складу) правомірної поведінки. Об’єктивна та суб’єктивна сторони правомірної поведінки. Мотивація правомірної поведінки.Типи правомірної поведінки. Обов’язок та законослухняна поведінка. Позитивна відповідальність. Маргінальна та конформістська поведінка, умови тапричини їх існування у сучасному суспільстві. Ознаки правопорушення: протиправність, винність (деліктоздатність), соціальна шкідливість (небезпечність), наслідки. Склад правопорушення. Суб’єкт правопорушення та його особливості у різних галузях (інститутах) права. Об’єктивна сторона правопорушення, її ознаки. Причинний зв’язок між правопорушенням (дією) та наслідками. Суб’єктивна сторона правопорушення: вина, її форми – умисел та необережність. Прямий та непрямий умисел, протиправна самовпевненність та протиправна необережність.
ТЕМА 21. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види
Поняття та основні риси юридичної відповідальності. Правопорушення та його склад – підстави притягнення до юридичної відповідальності. Підстави настання юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності, їх закріплення в чинному законодавстві України. Стадії юридичної відповідальності. Мета та функції юридичної відповідальності Юридична відповідальність та права людини. Презумпція невинуватості як гарантія прав людини та громадянина.
ТЕМА 22. Законність, правопорядок, дисципліна
Поняття та сутність законності. Законність як принцип життя цивілізованого суспільства. Режим законності у правовій державі. Принципи та вимоги законності. Конституційне забезпечення законності. Система гарантій законності. Соціальні та юридичні гарантії законності. Суспільний порядок та правовий порядок. Поняття правопорядку, його співвідношення з законністю та демократією. Законність та дисципліна. Види дисципліни.
ТЕМА 23. Механізм правового регулювання
Поняття правового регулювання. Правовий вплив на суспільні відносини. Види, способи та типи правового регулювання. Поняття механізму правового регулювання. Стадії механізму правового регулювання. Основні елементи механізму правового регулювання, їх зв’язок та взаємодія. Нормативна основа, правові відносини, акти реалізації норм права, правозастосовні акти як елементи механізму правового регулювання.
ТЕМА 24. Основні правові системи сучасності
Поняття правової системи та сім’ї правових систем. Особливості формування континентальної (романо-германської; римської) сім’ї правових систем і правових систем, що до них прилягають (латиноамериканська, японська, скандинавська). Поняття і структура права у країнах романо-германської правової сім’ї (системи). Форми (джерела) права у країнах романо-германської правової сім’ї. Загальна характеристика права окремих держав, що відносяться до романо-германської правової сім’ї. Англосаксонська (англо-американська; прецедентна) правова система (сім’я). Структура і особливості джерел англосаксонської правової системи. Розвиток і функціонування права США як приклад держави з прецедентною правовою системою. Поняття загального права, основні періоди його формування. Співвідношення загальногоправа і права справедливості. Судовий прецедент, його ознаки і співвідношення з іншими формами права. Загальне і відмінне в англійській і американських правових системах. Загальна характеристика інших країн англосаксонської правової сім’ї. Правові сім’ї релігійно-моральної орієнтації. Ісламське право. Мусульманська правова система. Особливості виникнення та загальна характеристика мусульманського права. Джерела мусульманського права: коран, сунни, кіяс. Основні галузі та інститути мусульманського права. Судове право і закон. Тенденції розвитку мусульманського права у сучасних правових системах. Сім’я традиційного (звичаєвого) права. Роль і види звичаю та звичаєвого права в становленні їх правових систем. Місце традиційних елементів в сучасних правових системах Китаю та Японії. Звичаєво-правовї системи Африки. Вплив правових систем метрополій на розвиток правових систем африканських країн. Загальна характеристика змішаної правової системи. Індуське право та особливості виникнення і розвитку. Індуське право і право Індії: спільне і відмінне у їх формуванні і перспективах розвитку. Вплив системи загального права.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV
« ОСНОВИ ДЕМОКРАТІЇ»
ТЕМА 25. Громадянське суспільство
Громадянське суспільство: поняття, структура, основні ознаки, сутність. Громадянин і громадянське суспільство. Критерії цивілізованості громадського суспільства: економічний, політичний, ідеологічний плюралізм як засади суспільного життя в Україні. Взаємозалежність і взаємодія громадянського суспільства і держави.
ТЕМА 26. Політична система суспільства та держава
Політична система суспільства: поняття, структура, сутність. Місце держави в політичній системі суспільства. Політика. Політична влада і державна влада. Державна влада і громадські об’єднання: комерційні і некомерційні (неприбуткові), правова основа їх взаємодії. Державна влада і правляча політична партія. Формування внутрішньої і зовнішньої політики держави. Лобізм.
ТЕМА 27. Загальне вчення про демократію
Поняття та ознаки демократії. Функції і принципи демократії. Форми та інститути демократії. Референдум як особливий інститут демократії. Поняття, принципи та види виборів. Види виборчих систем. Взаємодія демократії та самоврядування, ознаки, що відрізняють демократію від самоврядування. Демократія, як загальнолюдська цінність. Демократія та права соціальних меншин.
ТЕМА 28. Права людини і громадянина
Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини. Поняття основних прав людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Взаємозв’язок прав людини і громадянина. Система основних прав і свобод людини і громадянина. Поняття і система обов’язків людини і громадянина. Права дитини: поняття та система.
ТЕМА 29. Правова держава.Соціальна держава
Правова держава в історії політико-правової думки. Поняття правової держави. Сучасна правова держава: теорія та досвід. Ознаки правової держави: верховенство права та закону; розподіл влад; охорона прав та свобод громадян; взаємна відповідальність держави та особи; соціальна та юридична захищеність особи; конституційна законність та конституційний контроль; взаємозв’язок держави з громадським суспільством. Проблеми та шляхи формування правової держави в Україні.
ТЕМА 30. Правова свідомість і правова культура
Поняття та основні риси правової свідомості. Структура правової свідомості, її елементи: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка.Вплив правосвідомості на законотворчу та правозастосувальну діяльність. Види правової свідомості: теоретична, професійна, побутова. Правовий нігілізм, причини його з’явлення, форми, вплив на стан режиму законності, реалізацію та забезпечення прав і свобод громадян. Шляхи подолання правового нігілізму. Правова культура: її сутність та основні риси, форми проявлення у суспільстві. Роль правової культури у формуванні громадянського суспільства та правової держави. Правова культура у законодавчій та правозастосувальній діяльності. Правова культура посадової особи та громадянина. Правова культура у корпораціях, об’єднаннях громадян. Професійна правова культура юриста.
Види робіт:Лекції, самостійна робота, ІДНЗ, практичні та семінарські роботи, тести.
Форма підсумкового контролю: залік/екзамен