УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Анотація дисципліни

Українська мова за професійним спрямуванням

Обсяг дисципліни, 120 годин, 4 кредити ЄКТС.

Мета дисципліни:

– формування комунікативної компетентності студентів як майбутніх фахівців;

– підвищення рівня мовної грамотності, практичне оволодіння основами офіційно-ділового, наукового й розмовного стилів української мови, що забезпечить дотримання належного рівня професійного спілкування;

– набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвитку креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні можливості як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця;

– вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомогою вміло дібраних мовних засобів; оволодіння культурою монологу, діалогу й полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів; засвоєння професійної лексики й термінології; обирання комунікативно виправданих мовних засобів; використання різнотипних словників.

Завдання дисципліни:

  • дати основні знання про мову й мовлення, функції мови, літературну мову, її форми, історію розвитку української мови;
  • звернути увагу на функціональні стилі української літературної мови, особливості офіційно-ділового стилю, його різновиди;
  • оволодіти нормами сучасної української літературної мови для підвищення професійного і загальноосвітнього рівня;
  • з’ясувати особливості писемного ділового мовлення, специфіки документації й діловодства правознавчої сфери діяльності;
  • отримати знання про структуру, види і правила оформлення документів, ведення загальної і спеціальної фахової документації;
  • навчити студентів вміло і правильно укладати документи на основі власної термінології;
  • розкрити особливості усного ділового мовлення, жанри й види прилюдних виступів, правила їх підготовки й виголошування;
  • готувати студентів до вмілого виголошування різних прилюдних виступів із дотримання літературних норм і культури мовлення;
  • оволодіти знаннями про виникнення і розвиток правознавчої термінології;
  • засвоїти мінімум правознавчих термінів для фахової підготовки і вільного володіння термінологією в майбутній професійній діяльності.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: “Українська мова (за професійним спрямуванням)” тісно взаємопов’язана з такими дисциплінами: сучасна українська літературна мова, правнича лінгвістика, культура професійного мовлення, риторика, юридичне документознавство, конституційне право,  теорія держави та права, історія, політологія, соціологія, техніка нормотворчості, юридичне нормопроектування, логіка, естетика, етика, педагогіка, психологія тощо.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності: здатність розв’язувати складні практичні проблеми і завдання в процесі навчання;

загальних компетентностей: здатність навчатися; здатність продукувати нові ідеї (творчість); здатність шукати, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел; здатність до професійного (усного та письмового) спілкування фаховою мовою; здатність до безперервного навчання та саморозвитку, самостійної праці.

фахових компетентностей: професійні знання, вміння та навички фахового спілкування, володіння вербальними та невербальними засобами вираження думки.

Програмні результати навчання:

  1. Уміння застосовувати лексико-граматичні категорії сучасної української літературної мови для вироблення оптимальної мовної поведінки в професійній сфері.
  2. Володіння термінологічною лексикою, навичками роботи з вузькоспеціалізованими словниками.
  3. Аналіз доцільності використання лексичних, морфологічних, синтаксичних мовних засобів відповідно до комунікативних намірів.
  4. Опанування усними та писемними нормами мовленнєвого етикету в професійній діяльності.
  5. Знання жанрових особливостей публічного виступу.
  6. Здатність диференціювати функціональні стилі сучасної української літературної мови.
  7. Розвиток навичок укладання основних адміністративно-канцелярських документів, а також редагування перекладних текстів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

  • основні відомості про українську мову та її місце серед інших мов, особливості сучасної мовної політики й мовної ситуації в Україні;
  • своєрідність української мови як літературної, ознаки усної і писемної форм літературної мови, використання їх у професійній сфері;
  • законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування (основні ознаки культури мовлення, їх характеристику, мовні норми сучасної української літературної мови; функціональні стилі сучасної української літературної мови, їх основні характеристики);
  • теоретичні відомості про фахове спілкування, його загальні особливості, місце й роль у становленні та здійсненні професійної діяльності;
  • систему сучасної документації (значення, упорядкування й використання різних загальних і фахових ділових документів у професійній сфері);
  • відомості про культуру усного фахового мовлення, індивідуальні й колективні форми спілкування, планування й ведення прилюдних виступів;
  • проблеми сучасного українського термінознавства і становище професійної термінології, відображення її в термінологічних словниках;
  • основні аспекти щодо перекладання й редагування наукових текстів;

вміти:

  • вільно і вправно володіти нормами сучасної української літературної мови в практичному процесі здобування і збагачення професійної діяльності;
  • аналізувати своєрідні риси української мови, основні комунікативні ознаки культури мовлення, особливості літературної мови та мовної норми, типи мовних норм, визначати функціонально-стилістичну належність текстів;
  • вміло застосовувати на практиці у різних комунікативних ситуаціях набуті теоретичні знання з писемного й усного професійного мовлення;
  • складати різні види загальних і професійних документів, правильно добираючи мовні засоби, що відображають їх специфіку;
  • планувати й виголошувати професійні прилюдні виступи із дотриманням відповідних норм літературної мови і необхідних вимог до виступу;
  • виробляти навички сприймання, відтворення й редагування текстів офіційно-ділового та наукового стилів у професійній діяльності;
  • моделювати тексти відповідно до стилю й ситуації спілкування;

оперувати фаховою термінологію в професійному середовищі;

  • редагувати тексти з дотриманням відповідних коректорських знаків;

виправляти у своєму й чужому мовленні поодинокі й типові помилки;

  • здійснювати міжмовні переклади з добиранням влучних відповідників;
  • використовувати професійну літературу, фахові термінологічні словники та допоміжні джерела у процесі самореалізації і самовдосконалення.

Зміст дисципліни (тематика):

  1. Змістовний модуль 1. Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного мовлення.

Тема 1. Вступ. Державна мова – мова професійного спілкування.

Предмет і завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Поняття літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови: унормованість; уніфікованість (стандартність); наддіалектність.

Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Мовна, мовленнєва, комунікативна професійна компетенції. Мовні норми. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.

Тема 2. Основи культури української мови.

Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

Комунікативні ознаки культури мовлення. Комунікативна професіограма фахівця.

Словники у професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.

Поняття етикету. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних форм.

Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.

Поняття стилю. Функціональні стилі української мови. Основні ознаки функціональних стилів та сфери їх застосування.

Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності .

Тема 4. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації .

Документ. Вимоги до документа. Класифікація документів.

Реквізит документа. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.

Вимоги до бланків документів . Оформлювання сторінки .

Вимоги до тексту документа.

Тема 5. Документація з кадрово-контрактних питань.

Загальна характеристика кадрової документації.

Резюме. Автобіографія. Характеристика. Рекомендаційний лист.

Заява. Види заяв.

Особовий листок з обліку кадрів .

Наказ щодо особового складу. Трудова книжка.

Трудовий договір. Контракт. Трудова угода.

Тема 6. Довідково-інформаційні документи.

Прес-реліз. Звіт. Довідка.

Записка: види записок.

Протокол, реквізити протоколу. Витяг із протоколу.

Тема 7. Українська термінологія у професійному спілкуванні.

Термін та його ознаки. Термінологія як система.

Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Способи творення термінів.

Проблеми сучасного термінознавства.

Тема 8. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні.

Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.

Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань. Анотування і реферування наукових текстів. Стаття як самостійний науковий твір.

Вимоги до виконання та оформлювання курсової, дипломної робіт.

Рецензія, відгук .

Змістовий модуль 2. Унормованість фахового мовлення.

Тема 9. Переклад і редагування наукових текстів.

Суть і види перекладу. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою.

Переклад термінів. Особливості редагування наукового тексту. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення. Коректурні знаки для виправлення текстових оригіналів.

Тема 10. Орфоепічні та акцентуаційні норми.

Орфоепічні норми як правила вимови звуків і звукосполучень. Вимова слів іншомовного походження. Вимова звукосполук. Вимова голосних і приголосних звуків.

Акцентуаційні норми як правила наголошення слів.

Тема 11. Морфологічні норми.

Граматика і граматична система. Морфологія як розділ мовознавства. Групування слів за частинами мови. Повнозначні, неповнозначні частини мови, вигук.

Морфологічні норми іменника: складні випадки вживання форм роду, числа. Відмінкові форми іменників.

Нормативність вживання граматичних форм прикметника, ступені порівняння прикметників. Творення аналітичних форм.

Нормативність вживання граматичних форм числівника. Типи відмінювання числівників. Особливості поєднання числівників з іменниками.

Дієслівні форми, особливості їх уживання у діловому тексті.

Тема 12. Синтаксичні норми.

Синтаксис як розділ граматики. Типи словосполучень. Основні синтаксичні функції слів. Сурядний, підрядний зв’язок. Три способи зв’язку: узгодження і керування (граматичний) та прилягання (лексичний). Порядок слів у реченні (непрямий порядок або інверсія). Уживання інфінітивних конструкцій та зворотів, простих і складних речень.

Віддієслівні іменники і словосполучення дієслівного типу. Випадки розщеплення присудка. Узгодження підмета з присудком. Складні випадки керування. Вибір прийменника у синтаксичних структурах ділового тексту.

Тема 13. Лексичні норми.

Лексикологія як розділ мовознавства. Словниковий склад української мови як система. Лексичні норми: точність і чистота мовлення як основні ознаки мовлення. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень. Лексема.

Склад української лексики: загальновживана , спеціальна, побутова. Жаргонні , просторічні та діалектні слова.

Синоніми, пароніми й омоніми. Однозначні та багатозначні слова. Тавтологія, плеоназм, спільнокореневі слова.

Активна лексика. Пасивна лексика (неологізми, архаїзми, історизми). Іншомовна лексика. Професіоналізми, канцеляризми. Переносне значення слова: епітети, метафори, метонімія. Абревіатури і скорочення слів.

Тема 14. Орфографічні норми.

Передавання звукової мови на письмі. Орфограма. Графічні варіанти.

Написання слів разом, окремо і через дефіс. Правила написання ненаголошених е, и. Правила перенесення слів з рядка в рядок. Спрощення в групах приголосних. Правила написання апострофа. Правила написання м’якого знака. Уживання великої літери.

Види робіт: При проведенні практичних занять використовуються такі методи навчання: діагностування (бесіда, спостереження, тестування, творчі та самостійні роботи); інформування (демонстрація, консультування, розповідь, групове навчання, підсумковий тестовий модульний контроль); самостійна робота (дослідження наукових та інформаційних джерел); практична робота (виконання тренувальних вправ та завдань); розвиток творчої діяльності (здійснення мовних розвідок); операційний метод (ділові ігри, самокритика, розв’язання комунікативних ситуацій).