ПОРІВНЯЛЬНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Порівняльне конституційне право

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120(_4_).

Мета дисципліни:

  • поглиблення теоретичних        знань          із  дисципліни  «Порівняльне конституційне право» , отриманих на лекціях;
  • сприяння засвоєнню в повному обсязі навчальної  програм та формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості;
  • забезпечення активної творчої роботи студентів з опрацювання та аналізу рекомендованої літератури;
  • вироблення у студентів умінь застосування      принципів правового аналізу іноземного законодавства;
  • вироблення у студентів умінь використовувати отримані знання на практиці;
  • сприяння формуванню вмінь студентів щодо проведення наукових досліджень із проблем правового регулювання конституційних правовідносин;
  • поглиблення знань студентів у галузі теорії держави і права;
  • формування вміння студентів здійснювати аналіз конституційних актів у сфері регулювання конституційних правовідносин;
  • сприяння формуванню аналітичного мислення у студентів;
  • вироблення у студентів умінь щодо виявлення новел у теорії й практиці регламентації конституційних правовідносин;
  • формування уявлення студентів про загальні тенденції щодо стану забезпечення прав особи на національному рівні;

Завдання дисципліни:

полягає в розвитку і закріпленню у студентів навичок засвоєння та розуміння як позитивних, так і негативних моментів значного й різноманітного досвіду реалізації принципів конституціоналізму, який був накопичений найбільш розвинутими сучасними державами. Студенти також ознайомляться з оновленими правовими інститутами й принципами конституційного права зарубіжних країн

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: після вивчення та освоєння таких навчальних дисциплін як: «Теорія держави і права», «Історія держави і права України», «Україна в контексті світового розвитку», « Історія вчень про державу і право»,  «Конституційне право України», «Державне право зарубіжних країн»

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

  • здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі міжнародного права або у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин та принципів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

загальних компетентностей:

  • здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
  • здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

фахових компетентностей:

  • знання і розуміння міжнародних стандартів прав людини, положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини.
  • здатність застосовувати знання засад і змісту інститутів міжнародного публічного права, а також міжнародного приватного права.
  • знання і розуміння основ права Європейського Союзу.
  • здатність застосовувати знання завдань, принципів і доктрин національного права, а також змісту правових інститутів, щонайменше з таких галузей права, як: конституційне право, адміністративне право і адміністративне процесуальне право, цивільне і цивільне процесуальне право, кримінальне і кримінальне процесуальне право.
  • знання і розуміння особливостей реалізації та застосування норм матеріального і процесуального права
  • здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти.
  • здатність аналізувати правові проблеми, формувати та обґрунтовувати правові позиції.
  • здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.
  • здатність до консультування з правових питань, зокрема, можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів, відповідно до вимог професійної етики, належного дотримання норм щодо нерозголошення персональних даних та конфіденційної інформації.

Програмні результати навчання:

  • пояснювати характер певних подій та процесів із розумінням професійного та суспільного контексту.
  • демонструвати необхідні знання та розуміння сутності та змісту основних правових інститутів і норм фундаментальних галузей права.
  • пояснювати природу та зміст основних правових явищ і процесів.
  • застосовувати набуті знання в різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки.
  • самостійно готувати проекти необхідних актів застосування права відповідно до правового висновку, зробленого в різних правових ситуаціях.
  • надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

  • основи будови та  функціонування        конституційного контролю  в  зарубіжних країнах;
  • засади виборчого права зарубіжних країн;
  • конституційно-правовий статус  вищих     органів  державної      влади         у державах з різною формою правління;

уміти:

  • аналізувати конституційно-правові акти і визначати форму правління, державно-територіальний устрій і політичний режим країни;
  • визначати закономірності   розвитку  теорії  і практики  зарубіжного конституціоналізму;
  • визначати і аналізувати конституційно-правові основи конституційного і державного ладу зарубіжних країн

розуміти :

  • співвідношення загального та особливого в організації й функціонуванні публічно-правових інститутів різних країн.

Змістовий модуль 1. КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД В УКРАЇНІ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

 Тема 1. Загальна характеристика конституційного права

Поняття і предмет порівняльного конституційного права. Суб’єкти конституційного права. Джерела конституційного права. Відповідальність у конституційному праві.

Тема 2. Сучасні моделі конституцій

Поняття та сутність конституції як основного закону суспільства й держави. Поняття та форми реалізації установчої влади народу. Форма і структура конституцій. Функції та юридичні властивості конституцій. Класифікація конституцій. Порядок прийняття та внесення змін (поправок) до конституцій.

Тема 3. Засади конституційного ладу

Конституційний лад і його засади. Соціальна, правова, демократична держава. Принцип обмеження влади конституцією та законами. Принцип верховенства права як складова конституційного ладу.

Конституційно-правові засади політичної системи. Статус політичних партій та масових громадських рухів. Держава і релігія.

Порівняльний аналіз конституційного регулювання статусу особи в сучасному світі.

Конституційні засади економічної системи.

Державний суверенітет і поділ влади. Державні символи та державна (офіційна) мова. Форма державного правління.

Форма державного устрою. Поняття державної території. Види федерацій у різних країнах. Унітарна держава. Система адміністративно-територіального устрою. Автономія: поняття, форми, види.

Державний (політичний) режим: поняття та різновиди.

Тема 4. Конституційні форми безпосередньої демократії

Демократія та її форми. Принцип народного суверенітету. Співвідношення представницької та безпосередньої демократії. Референдум (плебісцит). Народна ініціатива. Види референдумів. Предмет референдумів у різних країнах. Вибори. Організація і проведення виборів. Принципи виборчого права. Мажоритарна, пропорційна та змішана виборчі системи. Виборчі цензи.

Тема 5. Конституційний статус людини та громадянина

Засади конституційного статусу людини та громадянина. Інститут громадянства (підданства): поняття, підстави набуття та втрати громадянства. Єдине громадянство. Конституційні права, свободи та обов’язки: поняття, юридична природа, гарантії. Класифікація конституційних прав. Види і характеристика особистих, політичних та інших прав людини й громадянина. Природні права. Позитивні права. Правові підстави обмеження в реалізації конституційних прав і свобод. Державно-правові та міжнародно-правові механізми захисту прав громадян.

Модуль 2 . КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Тема 6. Конституційний статус парламенту

Конституційні моделі законодавчої влади. Загальна характеристика представницьких органів. Формування, структура та склад парламенту, основні форми діяльності. Парламентські фракції, комітети та комісії. Парламентські дебати. Законодавчий процес. Конституційний статус депутатів. Депутатський мандат. Імунітет та індемнітет. Конституційні засади інституту народного захисника (омбудсмена).

Тема 7. Конституційний статус глави держави

Державна влада як інститут конституційного права. Інститут глави держави та його різновиди. Порядок і умови заміщення поста (посади) глави держави в монархіях та республіках. Функції, компетенція та відповідальність глави держави. Взаємовідносини глави держави з парламентом, урядом та іншими державними органами. Акти глави держави. Імпічмент.

Тема 8. Конституційний статус уряду

Система органів виконавчої влади. Формування уряду. Компетенція та акти. Глава уряду, члени уряду та їх статус. Політична відповідальність уряду. Організація виконавчої влади в умовах різних форм державного правління. Допоміжні органи уряду в різних країнах.

Тема 9. Конституційні моделі судової влади  та конституційного правосуддя

Загальне вчення про судову владу. Адміністративна юстиція. Взаємовідносини судової влади і органів прокуратури в різних країнах. Суд присяжних. Основні принципи організації та діяльності судової влади. Статус суддів.

Моделі конституційної юстиції. Організація і формування органів конституційного контролю. Функції, повноваження, акти, правові позиції органів конституційної юрисдикції.

Тема 10. Конституційні моделі місцевого управління та місцевого самоврядування

Поняття та засади місцевого управління. Система, структура та форми діяльності місцевих органів. Форми, види, теорії місцевого самоврядування. Порівняльний аналіз діяльності органів самоврядування в різних державах світу. Гарантії місцевого самоврядування. Статус депутатів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Види робіт: проведення лекцій, практичних занять, виконання студентами індивідуальних та самостійних завдань, тестування..

Форма підсумкового контролю: залік.