ПОЛІТОЛОГІЯ

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 90 ( 3 )

 

Мета дисципліни:

Набуття базових знань з історії політичної думки, теорії політичної науки та прикладної політології: ознайомлення з основними поняттями та категоріями політичної науки, спеціально-науковими теоретичними та прикладними методами пізнання, принципами та механізмами розвитку та функціонування політичної системи, особливостями процесу інституціоналізації політичних відносин в Україні тощо.

Завдання дисципліни:

Вивчення дисципліни  «Політологія» є ознайомлення студентів з ключовими питаннями політології, розуміння сутності політики як суспільного явища, розуміння сенсу і основних напрямків розвитку світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному світі.

 

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: Навчальна дисципліна “Політологія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” та пов’язана з такими дисциплінами як  “Україна в контексті світового розвитку”, “Філософія”, “Історія вчень про державу і право”, «Історія держави і права України»

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

загальних компетентностей:

ЗК1 здатність до абстрактного мислення;

ЗК2 здатність орієнтуватися в політичних теоріях;

ЗК3 здатність до аналізу і синтезу отриманої інформації;

ЗК4 вміння формувати, впорядковувати і логічно висловлювати думки;

ЗК5 вміння здійснювати обробку та інтерпретацію емпіричних даних;

ЗК6 вміння відбору, аналізу та обробки інформації;

ЗК7 здатність вести дискусію, працювати в групі;

ЗК8 здатність до самоорганізації та вільного розвитку особистості

фахових компетентностей:

• здатність робити висновки про політичні процеси в України від найдавніших часів і до сьогодення;
• здатність до засвоєння теоретико-методологічного базису навчальної дисципліни;
• вміння ілюструвати теоретичні поняття прикладами з життя, розуміти умовність політичних понять, їхню історичну мінливість та зміни в залежності від суспільних процесів;
• вміння вирішувати тестові завдання різної складності;
• вміння розв’язувати творчі завдання;
• вміння конспектувати теоретичні та наукові праці, готувати публічні доповіді;
• вміння шукати та критично аналізувати політичну інформацію, розрізняючи маніпуляції суспільною свідомістю;
• здатність давати аргументовані, виважені оцінки політичним явищам та особистостям;
• вміння грамотно формулювати свою громадянську позицію;
• вміння розуміти світові процеси у взаємозв’язку, їхній вплив на ситуацію в Україні;
• володіти навичками політичної дискусії.

 

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

• Знати: закономірності становлення предмету політичної науки в історії політичної думки
• механізми соціально-історичної зумовленості розвитку та функціонування системи політичних відносин
• спеціально-наукові теоретичні та прикладні методи пізнання
• принципи розвитку та функціонування політичних систем країн світу
• особливості функціонування політичної системи України
• закономірності становлення та діяльності основних політичних інститутів суспільства
• критерії типологізації політичних режимів сучасності
• принципи функціонування виборчої та партійних систем
• сутність та структуру політичної свідомості, види політичної культури
• основних учасників політичного процесу та способи рекрутування політичної еліти тощо.
• Вміти:
• використовувати теоретичні знання на практиці
• здійснювати коректний аналіз та оцінку політичної ситуації
• грамотно висловлювати власну політичну позицію у різних формах політичної участі
• ефективно протистояти політичним маніпуляціям та зловживанням влади з боку інших осіб.

Зміст дисципліни (тематика): Політика як соціальне явище. Політична система суспільства. Політична влада. Держава як політичний інститут. Правова та соціальна держава. Політичний режим. Політичні партії та партійні системи. Вибори та виборчі системи. Політична культура. Політична соціалізація. Соціальні спільноти як політичні актори.

Політичні еліти та політичне лідерство.

 

Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота, реферативні повідомлення, тестові завдання.

Форма підсумкового контролю: залік