ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 ( 4 ).

 

Мета дисципліни:

Метою викладання навчальної дисципліни «Історія вчень про державу і право» є набуття здобувачем вищої освіти вмінь стосовно питань (проблем), що пов’язані із історією виникнення і розвиту теоретичних знань людства про державу, право, політику і законодавство.

 

Завдання дисципліни:

навчити студентів аналізувати й обґрунтовувати вчення про державу і право різних мислителів з сучасної точки зору;

вміти застосовувати на практиці ідеї та теоретичні положення;

критично осмислювати негативні моменти, які були в політико-правовій думці на тому чи іншому етапі розвитку нашої держави;

побачити цінність ідей, доктрин для сучасного творення нашої  незалежної  держави;

сформувати почуття відповідальності за долю нашої держави;

побачити особливості української державно-правової думки та її безсумнівний зв’язок із світовою історією вчень про державу і право;

аналізувати джерела мислителів, філософів, юристів з питань розуміння держави і права.

 

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: для продуктивної праці над засвоєнням дисципліни “Історія вчень про державу і право” студент повинен попередньо вивчити дисципліни «Теорії держави і права», «Історії держави і права зарубіжних країн», «Україна в контексті світового розвитку», «Філософія»

 

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

 

загальних компетентностей:

ЗК. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями щодо різних підходів до розуміння держави і права, їх походження та призначення.

ЗК. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку права, його місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій у вченнях  мислителів від найдавніших часів до сьогодення.

 

 

фахових компетентностей:

СК.Здатність застосовувати знання з основ теорії та філософії права, знання і розуміння структури правничої професії т а її ролі у суспільстві.

СК. Знання і розуміння ретроспективи формування правових та державних інститутів на основі вивчення наукових теорій та концепцій мислителів  і вчених.

СК. Здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній юридичній діяльності.

 

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати: основні етапи розвитку політичної і правової думки з часів перших вчень Стародавнього Сходу до етапу концептуального осмислення політичних і правових реалій сучасного світу, сутність вчень про державу і право в західній і східній науковій традиції, особливості розвитку політико-правових вчень в Україні.

Вміти: самостійно аналізувати методологічні засади, зміст і спрямованість політико-правових вчень в історії світової думки, проводити їх порівняльний аналіз і роботи висновки щодо прогресивного розвитку історії духовного осягнення проблем держави, права, законодавства.

 

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1.

Державно-правові уявлення і вчення від Стародавнього Єгипту до Західноєвропейської державно-правової думки в ХУШ- першій половині ХІХ ст.

Тема 1.Політичні і правові вчення у Стародавньому світі

Тема 2.Державно –правові вчення середньовіччя

Тема 3.Вчення про державу і право в епоху Відродження та Реформації

Тема 4.Право і держава у вченнях Європейського Просвітництва

Змістовний модуль 2.

Державно-правова думка від Західноєвропейської в ХУШ – першій половині Х1Х ст. до правових ідей ХХ  і початку ХХ1 століття

Тема 5.Основні напрямки Західноєвропейської державно-правової думки в ХУШ-першій половині  Х1Хст. Становлення та розвиток ліберально-демократичних поглядів про державу та право

Тема 6.Основні положення марксистського вчення про державу та право. Державно-правова концепція більшовизму

Тема 7.Політичні і правові вчення ХХ століття

Тема 8.Політичні і правові вчення в Україні

 

Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота, реферативні повідомлення, тестові завдання.

 

Форма підсумкового контролю: залік